| містобудівни́й – прикметник | ||||
| (до містобудува”ння) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | містобудівни́й | містобудівна́ | містобудівне́ | містобудівні́ |
| родовий | містобудівно́го | містобудівно́ї | містобудівно́го | містобудівни́х |
| давальний | містобудівно́му | містобудівні́й | містобудівно́му | містобудівни́м |
| знахідний | містобудівни́й | містобудівну́ | містобудівне́ | містобудівні́ |
| орудний | містобудівни́м | містобудівно́ю | містобудівни́м | містобудівни́ми |
| місцевий | на/у містобудівно́му, містобудівні́м | на/у містобудівні́й | на/у містобудівно́му, містобудівні́м | на/у містобудівни́х |