міхови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | міхови́й | міхова́ | міхове́ | міхові́ |
родовий | міхово́го | міхово́ї | міхово́го | міхови́х |
давальний | міхово́му | міхові́й | міхово́му | міхови́м |
знахідний | міхови́й, міхово́го | міхову́ | міхове́ | міхові́, міхови́х |
орудний | міхови́м | міхово́ю | міхови́м | міхови́ми |
місцевий | на/у міхово́му, міхові́м | на/у міхові́й | на/у міхово́му, міхові́м | на/у міхови́х |