| наволокти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наволокти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наволочі́мо, наволочі́м | |
| 2 особа | наволочи́ | наволочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наволочу́ | наволо́чемо, наволо́чем |
| 2 особа | наволо́чеш | наволо́чете |
| 3 особа | наволо́че | наволо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наволі́к | наволокли́ |
| жін.р. | наволокла́ | |
| сер.р. | наволокло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наволо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| наволо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| наволі́кши | ||