| наволочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | наволочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наволочі́мо, наволочі́м | |
| 2 особа | наволочи́ | наволочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наволочу́ | наволо́чимо, наволо́чим |
| 2 особа | наволо́чиш | наволо́чите |
| 3 особа | наволо́чить | наволо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наволочи́в | наволочи́ли |
| жін.р. | наволочи́ла | |
| сер.р. | наволочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наволо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| наволо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| наволочи́вши | ||