навідни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | навідни́к | навідники́ |
родовий | навідника́ | навідникі́в |
давальний | навіднико́ві, навіднику́ | навідника́м |
знахідний | навідника́ | навідникі́в |
орудний | навіднико́м | навідника́ми |
місцевий | на/у навіднико́ві, навіднику́ | на/у навідника́х |
кличний | навіднику́ | навідники́ |