| назна́чений1 – дієприкметник | ||||
| (позначений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | назна́чений | назна́чена | назна́чене | назна́чені |
| родовий | назна́ченого | назна́ченої | назна́ченого | назна́чених |
| давальний | назна́ченому | назна́ченій | назна́ченому | назна́ченим |
| знахідний | назна́чений, назна́ченого | назна́чену | назна́чене | назна́чені, назна́чених |
| орудний | назна́ченим | назна́ченою | назна́ченим | назна́ченими |
| місцевий | на/у назна́ченому, назна́ченім | на/у назна́ченій | на/у назна́ченому, назна́ченім | на/у назна́чених |