| найв’язкі́ший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найв’язкі́ший | найв’язкі́ша | найв’язкі́ше | найв’язкі́ші |
| родовий | найв’язкі́шого | найв’язкі́шої | найв’язкі́шого | найв’язкі́ших |
| давальний | найв’язкі́шому | найв’язкі́шій | найв’язкі́шому | найв’язкі́шим |
| знахідний | найв’язкі́ший | найв’язкі́шу | найв’язкі́ше | найв’язкі́ші |
| орудний | найв’язкі́шим | найв’язкі́шою | найв’язкі́шим | найв’язкі́шими |
| місцевий | на/у найв’язкі́шому, найв’язкі́шім | на/у найв’язкі́шій | на/у найв’язкі́шому, найв’язкі́шім | на/у найв’язкі́ших |