| накре́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | накре́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | накре́слімо, накре́слім, накре́сльмо | |
| 2 особа | накре́сли, накре́сль | накре́сліть, накре́сльте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | накре́слю | накре́слимо, накре́слим |
| 2 особа | накре́слиш | накре́слите |
| 3 особа | накре́слить | накре́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | накре́слив | накре́слили |
| жін.р. | накре́слила | |
| сер.р. | накре́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| накре́слений | ||
| Безособова форма | ||
| накре́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| накре́сливши | ||