| наліта́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (наштовхуватися; нападати; раптово виникати; прилітати в якійсь кількості) | ||
| Інфінітив | наліта́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наліта́ймо | |
| 2 особа | наліта́й | наліта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наліта́тиму | наліта́тимемо, наліта́тимем |
| 2 особа | наліта́тимеш | наліта́тимете |
| 3 особа | наліта́тиме | наліта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наліта́ю | наліта́ємо, наліта́єм |
| 2 особа | наліта́єш | наліта́єте |
| 3 особа | наліта́є | наліта́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наліта́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наліта́в | наліта́ли |
| жін. р. | наліта́ла | |
| сер. р. | наліта́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наліта́вши | ||