| наря́дний1 – прикметник | ||||
| (гарно одягнений; пишний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | наря́дний | наря́дна | наря́дне | наря́дні |
| родовий | наря́дного | наря́дної | наря́дного | наря́дних |
| давальний | наря́дному | наря́дній | наря́дному | наря́дним |
| знахідний | наря́дний, наря́дного | наря́дну | наря́дне | наря́дні, наря́дних |
| орудний | наря́дним | наря́дною | наря́дним | наря́дними |
| місцевий | на/у наря́дному, наря́днім | на/у наря́дній | на/у наря́дному, наря́днім | на/у наря́дних |