| насту́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | насту́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насту́куймо | |
| 2 особа | насту́куй | насту́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насту́куватиму | насту́куватимемо, насту́куватимем |
| 2 особа | насту́куватимеш | насту́куватимете |
| 3 особа | насту́куватиме | насту́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насту́кую | насту́куємо, насту́куєм |
| 2 особа | насту́куєш | насту́куєте |
| 3 особа | насту́кує | насту́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| насту́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | насту́кував | насту́кували |
| жін. р. | насту́кувала | |
| сер. р. | насту́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| насту́кувавши | ||