| невезу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невезу́чий | невезу́ча | невезу́че | невезу́чі |
| родовий | невезу́чого | невезу́чої | невезу́чого | невезу́чих |
| давальний | невезу́чому | невезу́чій | невезу́чому | невезу́чим |
| знахідний | невезу́чий, невезу́чого | невезу́чу | невезу́че | невезу́чі, невезу́чих |
| орудний | невезу́чим | невезу́чою | невезу́чим | невезу́чими |
| місцевий | на/у невезу́чому, невезу́чім | на/у невезу́чій | на/у невезу́чому, невезу́чім | на/у невезу́чих |