недопуще́нний – прикметник | ||||
(неможливий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | недопуще́нний | недопуще́нна | недопуще́нне | недопуще́нні |
родовий | недопуще́нного | недопуще́нної | недопуще́нного | недопуще́нних |
давальний | недопуще́нному | недопуще́нній | недопуще́нному | недопуще́нним |
знахідний | недопуще́нний | недопуще́нну | недопуще́нне | недопуще́нні |
орудний | недопуще́нним | недопуще́нною | недопуще́нним | недопуще́нними |
місцевий | на/у недопуще́нному, недопуще́ннім | на/у недопуще́нній | на/у недопуще́нному, недопуще́ннім | на/у недопуще́нних |