| не́мжитися – дієслово недоконаного виду | ||
| (щулитися) | ||
| Інфінітив | не́мжитися, не́мжитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | не́мжімося, не́мжімось, не́мжімся | |
| 2 особа | не́мжися, не́мжись | не́мжіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | не́мжитимуся, не́мжитимусь | не́мжитимемося, не́мжитимемось, не́мжитимемся |
| 2 особа | не́мжитимешся | не́мжитиметеся, не́мжитиметесь |
| 3 особа | не́мжитиметься | не́мжитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | не́мжуся, не́мжусь | не́мжимося, не́мжимось, не́мжимся |
| 2 особа | не́мжишся | не́мжитеся, не́мжитесь |
| 3 особа | не́мжиться | не́мжаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| не́мжачись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | не́мжився, не́мживсь | не́мжилися, не́мжились |
| жін. р. | не́мжилася, не́мжилась | |
| сер. р. | не́мжилося, не́мжилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| не́мжившись | ||