| непокі́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непокі́рний | непокі́рна | непокі́рне | непокі́рні |
| родовий | непокі́рного | непокі́рної | непокі́рного | непокі́рних |
| давальний | непокі́рному | непокі́рній | непокі́рному | непокі́рним |
| знахідний | непокі́рний, непокі́рного | непокі́рну | непокі́рне | непокі́рні, непокі́рних |
| орудний | непокі́рним | непокі́рною | непокі́рним | непокі́рними |
| місцевий | на/у непокі́рному, непокі́рнім | на/у непокі́рній | на/у непокі́рному, непокі́рнім | на/у непокі́рних |