непомі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непомі́тний | непомі́тна | непомі́тне | непомі́тні |
родовий | непомі́тного | непомі́тної | непомі́тного | непомі́тних |
давальний | непомі́тному | непомі́тній | непомі́тному | непомі́тним |
знахідний | непомі́тний, непомі́тного | непомі́тну | непомі́тне | непомі́тні, непомі́тних |
орудний | непомі́тним | непомі́тною | непомі́тним | непомі́тними |
місцевий | на/у непомі́тному, непомі́тнім | на/у непомі́тній | на/у непомі́тному, непомі́тнім | на/у непомі́тних |