непу́тній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непу́тній | непу́тня | непу́тнє | непу́тні |
родовий | непу́тнього | непу́тньої | непу́тнього | непу́тніх |
давальний | непу́тньому | непу́тній | непу́тньому | непу́тнім |
знахідний | непу́тній, непу́тнього | непу́тню | непу́тнє | непу́тні, непу́тніх |
орудний | непу́тнім | непу́тньою | непу́тнім | непу́тніми |
місцевий | на/у непу́тньому, непу́тнім | на/у непу́тній | на/у непу́тньому, непу́тнім | на/у непу́тніх |
[рідко] |