неробі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неробі́тний | неробі́тна | неробі́тне | неробі́тні |
родовий | неробі́тного | неробі́тної | неробі́тного | неробі́тних |
давальний | неробі́тному | неробі́тній | неробі́тному | неробі́тним |
знахідний | неробі́тний | неробі́тну | неробі́тне | неробі́тні |
орудний | неробі́тним | неробі́тною | неробі́тним | неробі́тними |
місцевий | на/у неробі́тному, неробі́тнім | на/у неробі́тній | на/у неробі́тному, неробі́тнім | на/у неробі́тних |