нероздво́єний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нероздво́єний | нероздво́єна | нероздво́єне | нероздво́єні |
родовий | нероздво́єного | нероздво́єної | нероздво́єного | нероздво́єних |
давальний | нероздво́єному | нероздво́єній | нероздво́єному | нероздво́єним |
знахідний | нероздво́єний, нероздво́єного | нероздво́єну | нероздво́єне | нероздво́єні, нероздво́єних |
орудний | нероздво́єним | нероздво́єною | нероздво́єним | нероздво́єними |
місцевий | на/у нероздво́єному, нероздво́єнім | на/у нероздво́єній | на/у нероздво́єному, нероздво́єнім | на/у нероздво́єних |