нерозку́щений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозку́щений | нерозку́щена | нерозку́щене | нерозку́щені |
родовий | нерозку́щеного | нерозку́щеної | нерозку́щеного | нерозку́щених |
давальний | нерозку́щеному | нерозку́щеній | нерозку́щеному | нерозку́щеним |
знахідний | нерозку́щений, нерозку́щеного | нерозку́щену | нерозку́щене | нерозку́щені, нерозку́щених |
орудний | нерозку́щеним | нерозку́щеною | нерозку́щеним | нерозку́щеними |
місцевий | на/у нерозку́щеному, нерозку́щенім | на/у нерозку́щеній | на/у нерозку́щеному, нерозку́щенім | на/у нерозку́щених |