нерозри́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозри́вний | нерозри́вна | нерозри́вне | нерозри́вні |
родовий | нерозри́вного | нерозри́вної | нерозри́вного | нерозри́вних |
давальний | нерозри́вному | нерозри́вній | нерозри́вному | нерозри́вним |
знахідний | нерозри́вний | нерозри́вну | нерозри́вне | нерозри́вні |
орудний | нерозри́вним | нерозри́вною | нерозри́вним | нерозри́вними |
місцевий | на/у нерозри́вному, нерозри́внім | на/у нерозри́вній | на/у нерозри́вному, нерозри́внім | на/у нерозри́вних |