нерозрі́джений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозрі́джений | нерозрі́джена | нерозрі́джене | нерозрі́джені |
родовий | нерозрі́дженого | нерозрі́дженої | нерозрі́дженого | нерозрі́джених |
давальний | нерозрі́дженому | нерозрі́дженій | нерозрі́дженому | нерозрі́дженим |
знахідний | нерозрі́джений | нерозрі́джену | нерозрі́джене | нерозрі́джені |
орудний | нерозрі́дженим | нерозрі́дженою | нерозрі́дженим | нерозрі́дженими |
місцевий | на/у нерозрі́дженому, нерозрі́дженім | на/у нерозрі́дженій | на/у нерозрі́дженому, нерозрі́дженім | на/у нерозрі́джених |