нерозу́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нерозу́мний | нерозу́мна | нерозу́мне | нерозу́мні |
родовий | нерозу́много | нерозу́мної | нерозу́много | нерозу́мних |
давальний | нерозу́мному | нерозу́мній | нерозу́мному | нерозу́мним |
знахідний | нерозу́мний, нерозу́много | нерозу́мну | нерозу́мне | нерозу́мні, нерозу́мних |
орудний | нерозу́мним | нерозу́мною | нерозу́мним | нерозу́мними |
місцевий | на/у нерозу́мному, нерозу́мнім | на/у нерозу́мній | на/у нерозу́мному, нерозу́мнім | на/у нерозу́мних |