неспокі́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неспокі́йний | неспокі́йна | неспокі́йне | неспокі́йні |
родовий | неспокі́йного | неспокі́йної | неспокі́йного | неспокі́йних |
давальний | неспокі́йному | неспокі́йній | неспокі́йному | неспокі́йним |
знахідний | неспокі́йний, неспокі́йного | неспокі́йну | неспокі́йне | неспокі́йні, неспокі́йних |
орудний | неспокі́йним | неспокі́йною | неспокі́йним | неспокі́йними |
місцевий | на/у неспокі́йному, неспокі́йнім | на/у неспокі́йній | на/у неспокі́йному, неспокі́йнім | на/у неспокі́йних |