| нестя́митися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| (утрачати самовладання) | ||
| Інфінітив | нестя́митися, нестя́митись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нестя́ммося, нестя́ммось | |
| 2 особа | нестя́мся | нестя́мтеся, нестя́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нестя́митимуся, нестя́митимусь | нестя́митимемося, нестя́митимемось, нестя́митимемся |
| 2 особа | нестя́митимешся | нестя́митиметеся, нестя́митиметесь |
| 3 особа | нестя́митиметься | нестя́митимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | нестя́млюся, нестя́млюсь | нестя́мимося, нестя́мимось |
| 2 особа | нестя́мишся | нестя́митеся, нестя́митесь |
| 3 особа | нестя́миться | нестя́мляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нестя́млячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нестя́мився, нестя́мивсь | нестя́милися, нестя́мились |
| жін. р. | нестя́милася, нестя́милась | |
| сер. р. | нестя́милося, нестя́милось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нестя́мившись | ||