нехо́джений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нехо́джений | нехо́джена | нехо́джене | нехо́джені |
родовий | нехо́дженого | нехо́дженої | нехо́дженого | нехо́джених |
давальний | нехо́дженому | нехо́дженій | нехо́дженому | нехо́дженим |
знахідний | нехо́джений | нехо́джену | нехо́джене | нехо́джені |
орудний | нехо́дженим | нехо́дженою | нехо́дженим | нехо́дженими |
місцевий | на/у нехо́дженому, нехо́дженім | на/у нехо́дженій | на/у нехо́дженому, нехо́дженім | на/у нехо́джених |