нечу́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нечу́тний | нечу́тна | нечу́тне | нечу́тні |
родовий | нечу́тного | нечу́тної | нечу́тного | нечу́тних |
давальний | нечу́тному | нечу́тній | нечу́тному | нечу́тним |
знахідний | нечу́тний | нечу́тну | нечу́тне | нечу́тні |
орудний | нечу́тним | нечу́тною | нечу́тним | нечу́тними |
місцевий | на/у нечу́тному, нечу́тнім | на/у нечу́тній | на/у нечу́тному, нечу́тнім | на/у нечу́тних |