| обпері́зуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (оперізуватися) | ||
| Інфінітив | обпері́зуватися, обпері́зуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпері́зуймося, обпері́зуймось | |
| 2 особа | обпері́зуйся, обпері́зуйсь | обпері́зуйтеся, обпері́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпері́зуватимуся, обпері́зуватимусь | обпері́зуватимемося, обпері́зуватимемось, обпері́зуватимемся |
| 2 особа | обпері́зуватимешся | обпері́зуватиметеся, обпері́зуватиметесь |
| 3 особа | обпері́зуватиметься | обпері́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпері́зуюся, обпері́зуюсь | обпері́зуємося, обпері́зуємось, обпері́зуємся |
| 2 особа | обпері́зуєшся | обпері́зуєтеся, обпері́зуєтесь |
| 3 особа | обпері́зується | обпері́зуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обпері́зуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обпері́зувався, обпері́зувавсь | обпері́зувалися, обпері́зувались |
| жін. р. | обпері́зувалася, обпері́зувалась | |
| сер. р. | обпері́зувалося, обпері́зувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпері́зувавшись | ||