| обтура́торний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обтура́торний | обтура́торна | обтура́торне | обтура́торні |
| родовий | обтура́торного | обтура́торної | обтура́торного | обтура́торних |
| давальний | обтура́торному | обтура́торній | обтура́торному | обтура́торним |
| знахідний | обтура́торний | обтура́торну | обтура́торне | обтура́торні |
| орудний | обтура́торним | обтура́торною | обтура́торним | обтура́торними |
| місцевий | на/в обтура́торному, обтура́торнім | на/в обтура́торній | на/в обтура́торному, обтура́торнім | на/в обтура́торних |