| об’є́мистий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’є́мистий | об’є́миста | об’є́мисте | об’є́мисті |
| родовий | об’є́мистого | об’є́мистої | об’є́мистого | об’є́мистих |
| давальний | об’є́мистому | об’є́мистій | об’є́мистому | об’є́мистим |
| знахідний | об’є́мистий | об’є́мисту | об’є́мисте | об’є́мисті |
| орудний | об’є́мистим | об’є́мистою | об’є́мистим | об’є́мистими |
| місцевий | на/в об’є́мистому, об’є́мистім | на/в об’є́мистій | на/в об’є́мистому, об’є́мистім | на/в об’є́мистих |