об’ї́ждження – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | об’ї́ждження | |
родовий | об’ї́ждження | |
давальний | об’ї́ждженню | |
знахідний | об’ї́ждження | |
орудний | об’ї́ждженням | |
місцевий | на/в об’ї́ждженні, об’ї́ждженню | |
кличний | об’ї́ждження* |