окомі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | окомі́рний | окомі́рна | окомі́рне | окомі́рні |
родовий | окомі́рного | окомі́рної | окомі́рного | окомі́рних |
давальний | окомі́рному | окомі́рній | окомі́рному | окомі́рним |
знахідний | окомі́рний | окомі́рну | окомі́рне | окомі́рні |
орудний | окомі́рним | окомі́рною | окомі́рним | окомі́рними |
місцевий | на/в окомі́рному, окомі́рнім | на/в окомі́рній | на/в окомі́рному, окомі́рнім | на/в окомі́рних |