окорува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | окорува́льний | окорува́льна | окорува́льне | окорува́льні |
родовий | окорува́льного | окорува́льної | окорува́льного | окорува́льних |
давальний | окорува́льному | окорува́льній | окорува́льному | окорува́льним |
знахідний | окорува́льний | окорува́льну | окорува́льне | окорува́льні |
орудний | окорува́льним | окорува́льною | окорува́льним | окорува́льними |
місцевий | на/в окорува́льному, окорува́льнім | на/в окорува́льній | на/в окорува́льному, окорува́льнім | на/в окорува́льних |