оксами́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оксами́тний | оксами́тна | оксами́тне | оксами́тні |
родовий | оксами́тного | оксами́тної | оксами́тного | оксами́тних |
давальний | оксами́тному | оксами́тній | оксами́тному | оксами́тним |
знахідний | оксами́тний, оксами́тного | оксами́тну | оксами́тне | оксами́тні, оксами́тних |
орудний | оксами́тним | оксами́тною | оксами́тним | оксами́тними |
місцевий | на/в оксами́тному, оксами́тнім | на/в оксами́тній | на/в оксами́тному, оксами́тнім | на/в оксами́тних |