Оме́льків – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Оме́льків | Оме́лькова | Оме́лькове | Оме́лькові |
родовий | Оме́лькового | Оме́лькової | Оме́лькового | Оме́лькових |
давальний | Оме́льковому | Оме́льковій | Оме́льковому | Оме́льковим |
знахідний | Оме́льків, Оме́лькового | Оме́лькову | Оме́лькове | Оме́лькові, Оме́лькових |
орудний | Оме́льковим | Оме́льковою | Оме́льковим | Оме́льковими |
місцевий | на/в Оме́льковому, Оме́льковім | на/в Оме́льковій | на/в Оме́льковому, Оме́льковім | на/в Оме́лькових |