онучка́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | онучка́р | онучкарі́ |
родовий | онучкаря́ | онучкарі́в |
давальний | онучкаре́ві, онучкарю́ | онучкаря́м |
знахідний | онучкаря́ | онучкарі́в |
орудний | онучкаре́м | онучкаря́ми |
місцевий | на/в онучкаре́ві, онучкарю́, онучкарі́ | на/в онучкаря́х |
кличний | онучка́рю | онучкарі́ |
[діал.] |