ону́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ону́чник | ону́чники |
родовий | ону́чника | ону́чників |
давальний | ону́чникові, ону́чнику | ону́чникам |
знахідний | ону́чника | ону́чників |
орудний | ону́чником | ону́чниками |
місцевий | на/в ону́чникові, ону́чнику | на/в ону́чниках |
кличний | ону́чнику | ону́чники |
[діал.] |