| о́рдерний1 – прикметник | ||||
| (від: ордер – розпорядження) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | о́рдерний | о́рдерна | о́рдерне | о́рдерні |
| родовий | о́рдерного | о́рдерної | о́рдерного | о́рдерних |
| давальний | о́рдерному | о́рдерній | о́рдерному | о́рдерним |
| знахідний | о́рдерний | о́рдерну | о́рдерне | о́рдерні |
| орудний | о́рдерним | о́рдерною | о́рдерним | о́рдерними |
| місцевий | на/в о́рдерному, о́рдернім | на/в о́рдерній | на/в о́рдерному, о́рдернім | на/в о́рдерних |