| орноприда́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орноприда́тний | орноприда́тна | орноприда́тне | орноприда́тні |
| родовий | орноприда́тного | орноприда́тної | орноприда́тного | орноприда́тних |
| давальний | орноприда́тному | орноприда́тній | орноприда́тному | орноприда́тним |
| знахідний | орноприда́тний | орноприда́тну | орноприда́тне | орноприда́тні |
| орудний | орноприда́тним | орноприда́тною | орноприда́тним | орноприда́тними |
| місцевий | на/в орноприда́тному, орноприда́тнім | на/в орноприда́тній | на/в орноприда́тному, орноприда́тнім | на/в орноприда́тних |