| орі́хівчицький – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орі́хівчицький | орі́хівчицька | орі́хівчицьке | орі́хівчицькі |
| родовий | орі́хівчицького | орі́хівчицької | орі́хівчицького | орі́хівчицьких |
| давальний | орі́хівчицькому | орі́хівчицькій | орі́хівчицькому | орі́хівчицьким |
| знахідний | орі́хівчицький, орі́хівчицького | орі́хівчицьку | орі́хівчицьке | орі́хівчицькі, орі́хівчицьких |
| орудний | орі́хівчицьким | орі́хівчицькою | орі́хівчицьким | орі́хівчицькими |
| місцевий | на/в орі́хівчицькому, орі́хівчицькім | на/в орі́хівчицькій | на/в орі́хівчицькому, орі́хівчицькім | на/в орі́хівчицьких |