| осере́дко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осере́дко́вий | осере́дко́ва | осере́дко́ве | осере́дко́ві |
| родовий | осере́дко́вого | осере́дко́вої | осере́дко́вого | осере́дко́вих |
| давальний | осере́дко́вому | осере́дко́вій | осере́дко́вому | осере́дко́вим |
| знахідний | осере́дко́вий | осере́дко́ву | осере́дко́ве | осере́дко́ві |
| орудний | осере́дко́вим | осере́дко́вою | осере́дко́вим | осере́дко́вими |
| місцевий | на/в осере́дко́вому, осере́дко́вім | на/в осере́дко́вій | на/в осере́дко́вому, осере́дко́вім | на/в осере́дко́вих |
| [рідко] | ||||