| оско́митися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оско́митися, оско́митись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оско́ммося, оско́ммось | |
| 2 особа | оско́мся | оско́мтеся, оско́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оско́млюся, оско́млюсь | оско́мимося, оско́мимось, оско́мимся |
| 2 особа | оско́мишся | оско́митеся, оско́митесь |
| 3 особа | оско́миться | оско́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оско́мився, оско́мивсь | оско́милися, оско́мились |
| жін.р. | оско́милася, оско́милась | |
| сер.р. | оско́милося, оско́милось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оско́мившись | ||