отрутозу́бі – множинний іменник, істоти | ||
відмінок | однина | множина |
називний | отрутозу́бі | |
родовий | отрутозу́бих | |
давальний | отрутозу́бим | |
знахідний | отрутозу́бі, отрутозу́бих | |
орудний | отрутозу́бими | |
місцевий | на/в отрутозу́бих | |
кличний | отрутозу́бі* |