пави́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пави́чий | пави́ча | пави́че | пави́чі |
родовий | пави́чого | пави́чої | пави́чого | пави́чих |
давальний | пави́чому | пави́чій | пави́чому | пави́чим |
знахідний | пави́чий, пави́чого | пави́чу | пави́че | пави́чі, пави́чих |
орудний | пави́чим | пави́чою | пави́чим | пави́чими |
місцевий | на/у пави́чому, пави́чім | на/у пави́чій | на/у пави́чому, пави́чім | на/у пави́чих |