| пала́ючий1 – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | пала́ючий | пала́юча | пала́юче | пала́ючі |
| родовий | пала́ючого | пала́ючої | пала́ючого | пала́ючих |
| давальний | пала́ючому | пала́ючій | пала́ючому | пала́ючим |
| знахідний | пала́ючий, пала́ючого | пала́ючу | пала́юче | пала́ючі, пала́ючих |
| орудний | пала́ючим | пала́ючою | пала́ючим | пала́ючими |
| місцевий | на/у пала́ючому, пала́ючім | на/у пала́ючій | на/у пала́ючому, пала́ючім | на/у пала́ючих |