паноте́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | паноте́ць | панотці́ |
родовий | панотця́ | панотці́в |
давальний | панотце́ві, панотцю́ | панотця́м |
знахідний | панотця́ | панотці́в |
орудний | панотце́м | панотця́ми |
місцевий | на/у панотце́ві, панотцю́, панотці́ | на/у панотця́х |
кличний | пано́тче | панотці́ |
[рідко] |