паноте́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | паноте́цький | паноте́цька | паноте́цьке | паноте́цькі |
родовий | паноте́цького | паноте́цької | паноте́цького | паноте́цьких |
давальний | паноте́цькому | паноте́цькій | паноте́цькому | паноте́цьким |
знахідний | паноте́цький, паноте́цького | паноте́цьку | паноте́цьке | паноте́цькі, паноте́цьких |
орудний | паноте́цьким | паноте́цькою | паноте́цьким | паноте́цькими |
місцевий | на/у паноте́цькому, паноте́цькім | на/у паноте́цькій | на/у паноте́цькому, паноте́цькім | на/у паноте́цьких |
[церк.] |