пенькове́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | пенькове́цький | пенькове́цька | пенькове́цьке | пенькове́цькі |
родовий | пенькове́цького | пенькове́цької | пенькове́цького | пенькове́цьких |
давальний | пенькове́цькому | пенькове́цькій | пенькове́цькому | пенькове́цьким |
знахідний | пенькове́цький, пенькове́цького | пенькове́цьку | пенькове́цьке | пенькове́цькі, пенькове́цьких |
орудний | пенькове́цьким | пенькове́цькою | пенькове́цьким | пенькове́цькими |
місцевий | на/у пенькове́цькому, пенькове́цькім | на/у пенькове́цькій | на/у пенькове́цькому, пенькове́цькім | на/у пенькове́цьких |