| першопрохо́дець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | першопрохо́дець | першопрохі́дці |
| родовий | першопрохі́дця | першопрохі́дців |
| давальний | першопрохі́дцеві, першопрохі́дцю | першопрохі́дцям |
| знахідний | першопрохі́дця | першопрохі́дців |
| орудний | першопрохі́дцем | першопрохі́дцями |
| місцевий | на/у першопрохі́дцеві, першопрохі́дцю, першопрохі́дці | на/у першопрохі́дцях |
| кличний | першопрохі́дцю | першопрохі́дці |