| пихті́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (мішок для годівлі коней) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пихті́р | пихтірі́ |
| родовий | пихтіря́ | пихтірі́в |
| давальний | пихтірю́, пихтіре́ві | пихтіря́м |
| знахідний | пихтір | пихтірі́ |
| орудний | пихтіре́м | пихтіря́ми |
| місцевий | на/у пихтірі́, пихтірю́ | на/у пихтіря́х |
| кличний | пихті́рю* | пихтірі́* |
| [діал.] |